Лінкбілдинг: скільки коштує посилання насправді

Коротка відповідь: під словом «посилання» на українському ринку продають товари, які відрізняються за ціною у 170 разів — від $0,67 за повідомлення на форумі до $114 за статтю на трастовому майданчику. Тому питання «скільки коштує посилання» безглузде. Правильних питань три: що саме я купую, як перевірити майданчик до оплати і скільки з мого бюджету дійшло до майданчика, а скільки залишилося у підрядника. З 19 перевірених прайсів ціну за одне посилання називають 8, числові пороги відбору — 2, а долю посилань після завершення робіт — 5.

Це не огляд методів лінкбілдингу і не стаття про те, що посилання важливі. Це розбір того, за що ви платите, коли підписуєте рядок «зовнішня оптимізація» у кошторисі, і як перевірити, що за цим рядком щось є.

Відразу про конфлікт інтересів, бо далі буде багато цифр з нашого боку. Ми продаємо SEO, і посилання входять у наш пакет просування. У статті є посилання на біржу наших партнерів — воно реферальне, і ми отримуємо за реєстрації винагороду. Я позначу його окремо в тому місці, де воно стоїть. І окремо скажу: усе, що я розповідаю нижче про перевірку майданчиків, ви можете робити самі, без нас і без оплати — інструменти для цього безкоштовні.

Що я перевірив і як

Три джерела, усі зняті вручну 7 жовтня 2026 року.

Дев'ятнадцять українських прайсів — сторінки послуг лінкбілдингу в агентств і каталоги бірж. По кожному дивився одне й те саме: чи називають ціну взагалі, чи називають ціну за одне посилання, чи розкривають список майданчиків до оплати, чи називають пороги відбору цифрами, що обіцяють і що кажуть про долю посилань після завершення робіт. Брав тільки те, що написано на сторінці цього дня, з посиланням. Гривні перераховував за курсом НБУ на 7 жовтня — 44,9453 за долар.

Власну вибірку майданчиків. У мене на руках два каталоги біржі — «бізнес і маркетинг» та «SEO і технології», разом 1 453 унікальні майданчики. Я прогнав їх через свої фільтри і через SE Ranking, і результат мене самого здивував. Він у середині статті, і це найкорисніша частина матеріалу.

Документацію Google — за першоджерелами, а не за чужими переказами. Це важливо: половина того, що пишуть про платні посилання в SEO-блогах, не відповідає тому, що Google пише у себе.

Що взагалі продають під словом «посилання»

Коли клієнт отримує кошторис із рядком «20 посилань на місяць», він думає, що купив двадцять однакових речей. Насправді це п'ять різних товарів, і різниця між ними — не у відсотках.

Крауд — повідомлення на форумі або в коментарях. Найдешевше, що є: 30–65 грн за штуку, тобто менше ніж півтора долара. Майданчик ви зазвичай не вибираєте, посилання стоїть у чужій гілці серед інших таких самих.

Сабміти і каталоги — реєстрація сайту в довідниках. 65–100 грн за розміщення. Це не лінкбілдинг, це гігієна: має сенс для локального бізнесу, щоб збігалися назва, адреса і телефон у різних базах, і майже не має сенсу як джерело ваги посилання.

Гостьова публікація через біржу. Ви замовляєте статтю на майданчику з каталогу, бачите його метрики і платите за розміщення. В українському каталозі біржі, який я дивився, ціни в тематиці SEO ідуть від $9,44 до $90,91 за публікацію.

Аутріч — пряме листування з майданчиком. Ви шукаєте сайт, якому ваш матеріал справді потрібен, знаходите пошту редактора, пишете і домовляєтеся. Це найдорожчий за часом спосіб і найбільш непередбачуваний: половина листів залишається без відповіді.

PR-публікація — розміщення в медіа. Окрема історія зі своїми правилами, і в SEO-кошторис вона зазвичай потрапляє помилково.

Розкид усередині однієї вибірки — у 170 разів: $0,67 за форумне повідомлення проти $114 за статтю на майданчику високого трасту. Тому коли в кошторисі написано «посилання», а ціна не розбита за типами, ви не знаєте, що купуєте.

Скільки це коштує на ринку України

Я пройшов по дев'ятнадцяти джерелах і записав усе, що вони самі про себе пишуть. Картина вийшла така.

Ціну взагалі називають 13 з 19. Шестеро не називають жодної: пропонують залишити заявку і обіцяють порахувати. Серед них є агентства з окремим блоком «як формується вартість лінкбілдингу», де перелічено вісім факторів — і жодної цифри.

Ціну за одне посилання називають 8 з 19. Решта оперують місячним бюджетом. Розкид місячних сум — від 9 000 грн (близько $200) до 65 000 грн (близько $1 446).

Окремо відзначу знахідку, яка мене потішила. В одного великого агентства на сторінці чотири цінові блоки — 30 000, 35 000, 40 000 і 60 000 грн, за типами проєктів. І ніде на сторінці не написано, за який період ці гроші. За місяць? За весь проєкт? За цикл робіт? Сторінка не відповідає, а сума ж не маленька.

Найважливіший рядок тут — четвертий. Пороги відбору майданчиків цифрами називають двоє з дев'ятнадцяти. Один пише «донори з показниками DR більше 10», другий — «середній DR сайтів більше 30, індексація більше 92 відсотків». Ще дев'ять джерел перелічують метрики словами: «враховуємо авторитетність ресурсу, відповідність тематики, трафік». Це красиво і нічого не означає: під таке формулювання підходить будь-який майданчик на землі.

І другий важливий рядок — п'ятий. На питання, чиї посилання після того, як ми розійдемося, відповідають п'ятеро. Мовчать чотирнадцять, включно з обома найпомітнішими агентствами у вибірці. При цьому один з учасників ринку прямим текстом пише у себе на сторінці, що в лінкбілдингу «частіше використовуються орендовані посилання». Тобто відповідь на питання існує, її просто не дають.

Про гарантії вийшло неочікувано добре. Слово «гарантія» вживають тільки п'ятеро — але всі п'ятеро називають і термін, і санкцію: замінимо, відновимо, повернемо гроші. Терміни при цьому розходяться у сто разів: від 7 днів до 2 років. Ще двоє відмовляються від цього слова свідомо, і я вважаю це чесною позицією: одне агентство прямо пише «жодних чудес за один день не обіцяємо».

Що каже Google — дослівно

Тут потрібно розібратися з головною плутаниною ринку. Більшість текстів про лінкбілдинг влаштовані так: або «купувати посилання не можна, за це банять», або «усі купують, не бійтеся». Обидва твердження неточні, і Google формулює інакше.

У спам-політиках Google є абзац, який майже ніхто не цитує: «Google розуміє, що купівля і продаж посилань — нормальна частина економіки вебу для цілей реклами і спонсорства. Наявність таких посилань не є порушенням наших політик за умови, що вони позначені атрибутом rel="nofollow" або rel="sponsored"».

Читайте уважно: порушення — не факт оплати. Порушення — передача ваги, яка впливає на ранжування, за гроші. Платне посилання з позначкою sponsored — це реклама, і вона законна. Платне посилання без позначки — це схема посилань.

Що ще Google відносить до схем посилань, дослівно з того самого розділу: обмін грошей на посилання або на публікації з посиланнями, обмін товарів чи послуг на посилання, відправлення товару в обмін на огляд із посиланням. Тобто бартер «ми вам продукт — ви нам згадку» для Google нічим не відрізняється від переказу грошей.

І окремий пункт, який б'є по найпопулярнішому формату на ринку: «рекламні статті або нативна реклама, коли за статті отримано оплату і вони містять посилання, що передають вагу для ранжування, або посилання з оптимізованим анкорним текстом у статтях, гостьових постах чи пресрелізах на інших сайтах». Зверніть увагу на «або»: гостьовий пост із точним комерційним анкором потрапляє під визначення навіть без оплати.

Тепер чесно: посилання купують усі, включно з нами. Заперечувати це дурно. Але є різниця між «купуємо і розуміємо, в якій зоні перебуваємо» і «купуємо, бо підрядник сказав, що це безпечно». Ця стаття — про перше.

Скільки посилання важать сьогодні

Найсвіжіше, що є в Google з цього приводу, лежить не в заявах співробітників, а у стартовому посібнику з SEO. Там є розділ, який так і називається — «на що, на нашу думку, не варто робити акцент». У ньому поряд із міфами про щільність ключових слів і обсяг тексту стоїть PageRank: «Хоча PageRank використовує посилання і є одним із фундаментальних алгоритмів Google, у Google Пошуку є набагато більше, ніж тільки посилання. У нас багато сигналів ранжування, і PageRank — лише один із них».

При цьому Google ніде не каже, що посилання не працюють. На сторінці «How Search Works» формулювання інше: «один із факторів, які використовуються для визначення якості, — розуміння того, чи посилаються на цей контент інші авторитетні сайти або чи згадують вони його». Тут важливо «або згадують»: бренд без посилання теж вважається сигналом.

Мій практичний висновок із цих двох цитат такий. Посилання — не важіль, яким рухають позиції. Посилання — підтвердження того, що сайт існує у своїй галузі не тільки у власному уявленні. Якщо підтверджувати нічого, жодна кількість розміщень цього не створить.

Чому цифрам у картках бірж вірити не можна

Ось частина, заради якої варто було писати цю статтю.

У мене було два каталоги біржі — «бізнес і маркетинг» на 1 152 майданчики і «SEO і технології» на 520. Перетин — 192, разом 1 453 унікальні сайти. У картці кожного біржа показує тематику, DR і місячний органічний трафік. Виглядає переконливо: ось сайт, ось 160 тисяч переходів на місяць, ось ціна.

Я прогнав відібрані майданчики через SE Ranking і порівняв заявлений трафік із реальним.

Медіанне завищення — у 24 рази. Це не одиничні викиди, це норма каталогу.

Конкретні приклади з тієї вибірки. Майданчик заявляє 160 050 переходів на місяць — у реальності 4. Інший заявляє 42 160 — у реальності 46. Третій заявляє 40 230 — у реальності 53. Є і зворотні випадки: велике медіа заявляє 1 700 000, а за фактом у нього 8 694 — теж завищення, просто не таке дике.

Для масштабу: у нашого власного сайту seoquick.com.ua 2 144 переходи на місяць і 13 271 ключове слово в пошуковій видачі. Тобто майданчик, який «у двадцять разів більший за SEOquick по трафіку», насправді може мати переходів менше, ніж у невеликого блогу.

Поріг «реальний трафік від 2 000» з 53 відібраних майданчиків пройшли 29. Трохи більше ніж половина.

Окремий клас браку: SEO-блоги-пустушки

У каталозі «SEO і технології» знайшовся цілий клас майданчиків, які проходять будь-який формальний відбір і при цьому мертві.

Тематика в картці збігається з вашою ідеально — це ж блог про SEO і технології. DR нормальний. Ціна розумна. А далі дивишся в SE Ranking: один сайт має 1 ключове слово у видачі і нуль трафіку. Другий — нуль при заявлених 173 010. Ще два — по дев'ять ключів.

Це сайти, створені для того, щоб продавати розміщення. Вони не ранжуються, їх не читають, по них ніхто не приходить. Без перевірки реального трафіку вони проходять будь-який скоринг, бо за формальними ознаками в них усе добре.

Правило, яке я вивів для себе: тематику майданчика треба перевіряти не за категорією біржі, а за тим, за якими запитами він реально стоїть у пошуковій видачі. Майданчик годиться, якщо він ранжується за вашою семантикою. Якщо замість вашої тематики в нього в топі «купити вертоліт», курси валют або кодекси — категорія в картці нічого не означає.

З 1 453 майданчиків залишилося вісім

Спочатку червоні лінії. Відсіялося 900 майданчиків, які торгують розміщеннями про гемблінг, 129 — про знайомства, 93 без історії розміщень, 69 молодші за два роки, 59 не з нашого ринку, 52 з DR нижче 20, 14 взагалі без dofollow і 6 з індексацією нижче 60 відсотків. Пройшов 131 майданчик із 1 453.

Далі перевірка реального трафіку і тематики. З 70 перевірених поріг трафіку не пройшли 38.

У результаті майданчиків, які реально варті грошей, залишилося вісім. Три з них — тир А, де тематика збігається з нашою буквально: один стоїть у видачі за «аудит сайтів», інший за «розробка сайту ціна». П'ять — тир B: ділові медіа, де знаходиться наша аудиторія, але прямого тематичного збігу немає.

Ще вісімнадцять майданчиків із вибірки — живі медіа без тематичного перетину. Вони годяться як фон, і тільки.

Ось чесний висновок, який звідси випливає. Коли агентство обіцяє вам «20 якісних тематичних майданчиків на місяць», запитайте, з якого обсягу вони відбиралися. Якщо з каталогу на півтори тисячі сайтів після нормального фільтра залишається вісім, то двадцять штук щомісяця — це або інший фільтр, або його відсутність.

Перевірте майданчик до того, як заплатите за нього

Цифри в картці біржі — це те, що майданчик написав про себе сам. Реальний трафік і запити, за якими він стоїть, видно за хвилину і безкоштовно.

Відкрийте перевірку донора — вставте домен майданчика і подивіться, живий він чи намальований.

Перевірити донора безкоштовно

Це сервіс біржі наших партнерів SEOTOOLS.PRO, і посилання партнерське. Перевірка домену в ньому безкоштовна і реєстрації не вимагає.

Як перевіряти майданчик руками: чотири сита

Порядок саме такий, від дешевого до дорогого за часом.

Сито перше — формальні червоні лінії. Тематика гемблінгу або знайомств у каталозі майданчика, відсутність історії розміщень, домен молодший за два роки, nofollow на всіх вихідних, індексація нижче 60 відсотків. Це відсікається за секунди і викидає більшу частину каталогу.

Сито друге — подивитися на сайт очима. Відкрити головну. Це звучить смішно, поки не почнеш робити. У нашій вибірці на цьому кроці відвалилися: домен, на якому замість сайту висить панель хостингу; «медіа», яке виявилося лендингом курсів 1С; каталог підприємств із дванадцятьма тисячами вихідних посилань; сайт про езотерику; лайфстайл-видання, яке в описі відкрито згадує «особливі тематики».

Сито третє — сторінки редакції і контактів. Відкрити «Про нас», «Контакти», «Редакція». Якщо вони віддають 404 — це вирок. Якщо їх немає зовсім і немає підпису автора ні під однією статтею — теж. На цьому кроці в нас відвалилося вісім майданчиків із п'ятдесяти, причому в одного «Про нас» і «Контакти» віддавали 404 при відмінних метриках.

Сито четверте — реальний трафік і запити. Про нього вище. Це єдине сито, яке ловить пустушки.

З п'ятдесяти майданчиків, які пройшли метрики біржі, після другого і третього сита в нас відвалилося тринадцять. Бюджет при цьому виріс: якісні донори дорожчі. Це нормальна плата, а не причина повертатися до дешевих.

Формула, за якою я рахую бал майданчика

Щоб не сперечатися про «подобається — не подобається», я звів перевірку в число. Шкала груба, але відтворювана.

Поріг: 4 бали і нижче — не брати, 5–7 прийнятно, 8 і вище добре.

Два застереження, без яких формула бреше. Перше: автора треба перевіряти на рівні статті, а не головної — на головній розмітки автора часто немає і в пристойних видань. Друге: велика кількість вихідних доменів у великого ЗМІ — це норма, там багато посилань на джерела. Вирок виходить, коли це поєднується з відсутністю редакції і контактів.

З чого складається ціна: три шари замість однієї цифри

Тепер до грошей. Я покажу структуру на своєму прикладі — не тому, що продаю лінкбілдинг окремою послугою (не продаю, про це нижче), а тому, що це єдиний спосіб пояснити, з чого складається сума в кошторисі.

Шар перший: стратегія і підбір донорів. Це разова робота — відповідь на питання, де взагалі варто стояти саме цьому сайту. У мене це коштує від 200 до 600 доларів залежно від ніші. Чим вужча ніша і чим менше в ній живих релевантних майданчиків, тим дорожче: шукати довше.

Шар другий: бюджет на самі майданчики. Середній по ринку, і він відкритий. Ціну розміщення видно в каталозі біржі — її може перевірити хто завгодно, включно з вами, не питаючи мене.

Шар третій: комісія за роботу. 30 доларів за підбір і розміщення через біржу, 60 доларів за аутріч з оплатою. Аутріч дорожчий, бо там живе листування і половина листів іде в нікуди.

А тепер порівняйте з ринком: місячні бюджети від $200 до $1 446, і жодне з дев'ятнадцяти джерел не розділяє роботу і закупівлю. Ви платите 30 000 гривень і не знаєте, скільки з них дійшло до майданчиків, а скільки залишилося у підрядника. Це може бути 80 на 20, а може бути навпаки — за сторінкою не визначити.

Я не стверджую, що спільний бюджет — це обов'язково обман. Я стверджую, що він позбавляє вас можливості перевірити. І що розділити його — не складно: я ж якось справляюся.

Порахую посилальний бюджет під ваш сайт

Покажу, скільки живих релевантних майданчиків є у вашій ніші, у що обійдеться розміщення і чи має сенс вкладатися в посилання прямо зараз — або спочатку в інше.

Розбір безкоштовний, 30 хвилин, без презентацій.

Записатися на розбір

Що робимо ми і чого не робимо

Тут чесно і по пунктах, бо далі я буду радити вам задавати ці питання підрядникам — і було б дивно не відповісти на них самому.

Окремої послуги лінкбілдингу в нас немає. Посилання входять у пакет SEO-просування. Це не маркетингова уловка, а наслідок того, у що я вірю: купувати посилання на сайт, у якого не вирішена технічна база і не розібрана семантика, — це оплачувати зростання того, що не зростає. Спочатку сайт повинен стати тим, на що не соромно послатися.

Робимо два формати. Гостьові публікації через біржі — коли майданчик уже в каталозі, видно його метрики і ціну. І прямий аутріч — шукаємо сайт, знаходимо пошту, пишемо, дізнаємося умови розміщення.

PBN не купуємо в принципі. Сітки сайтів, створених заради посилань, — це товар із заздалегідь відомим терміном придатності. Google не обіцяє, коли саме до них дістанеться, але дістанеться.

Крауд не робимо. Кейс із крауд-маркетингу в нас на сайті є, він чесний, але йому багато років. Сьогодні цей інструмент мертвий і ефекту не дає. Я залишаю старий матеріал як є — це частина історії, — але в роботу крауд не беру і вам не раджу купувати його як джерело ваги посилання.

Темп — 3–5 посилань на місяць, і залежить він не від бюджету, а від ніші: скільки в ній живих релевантних майданчиків. У вузькій тематиці більше просто нема де, і наростання темпу означає розміщення там, де не потрібно.

Якщо майданчик зняв посилання або сам помер — міняємо і відновлюємо. Без окремого договору і без спору про те, чия це зона відповідальності.

Що залишиться вам, коли ми розійдемося

Це те питання, на яке на ринку відповідають п'ятеро з дев'ятнадцяти. Відповідаю.

Усі посилання, які ми ставимо, — зовнішні, зроблені аутрічем або розміщенням на чужому майданчику. Вони не орендовані. Це означає, що немає жодного щомісячного платежу, після припинення якого посилання зникає.

Усі доступи — клієнтські. Ми нічого не створюємо на своїх акаунтах: ні сайтів, ні профілів, ні кабінетів. Брати нічого, бо нічого нашого в проєкті немає.

Якщо ви йдете — ви йдете з усім. Посилання залишаються стояти, доступи залишаються у вас, звітність із переліком розміщень у вас на руках.

Я докладно розбирав, як це має виглядати в договорі, в окремому матеріалі про договір з SEO-агентством — там же є і про те, які формулювання ламаються в суді.

Десять питань підряднику

Список складено не з голови: кожне питання б'є в те, чого ринок не розкриває. Якщо на вісім із десяти вам відповіли конкретно — це добрий підрядник, незалежно від ціни.

1. Чи покажете список майданчиків до оплати? На ринку так роблять троє з дев'ятнадцяти. «Покажемо після розміщення» — теж відповідь, але гірша.

2. За якими порогами ви відбираєте майданчики — у цифрах? Не «авторитетність і тематичність», а числа: мінімальний DR, мінімальний реальний трафік, максимум вихідних доменів.

3. Ви перевіряєте реальний трафік майданчика чи берете цифру з картки біржі? Після цієї статті ви знаєте, чому питання не пусте.

4. Скільки з мого бюджету йде майданчику, а скільки вам? Найнезручніше питання у списку.

5. Що саме я купую: крауд, сабміти, гостьові статті, аутріч? І скільки коштує кожен тип окремо.

6. Що буде, якщо майданчик знесуть або посилання видалять? Потрібен термін і санкція, а не слово «гарантія».

7. Посилання орендовані чи постійні? І що станеться, якщо я перестану платити.

8. Чиї доступи використовуються в роботі? Якщо підрядник щось створює на своїх акаунтах — ви це втратите.

9. Який темп ви вважаєте нормальним для моєї ніші і чому? Відповідь «скільки оплатите, стільки й поставимо» — погана ознака.

10. Що буде у звітності? Мінімум — список URL розміщень, за якими можна пройти і побачити посилання.

Скільки посилань потрібно і коли вони починають працювати

Два найчастіші питання, і на обидва немає красивої відповіді.

Скільки потрібно. Правильна одиниця вимірювання — не кількість, а розрив із тими, хто вже стоїть у топі за вашими запитами. Дивіться не «скільки посилань треба взагалі», а скільки посилальних доменів у першої п'ятірки видачі і з яких вони джерел. Якщо в них 40 доменів, а у вас 4 — питання не в тому, купити десять чи двадцять.

Коли запрацюють. Чесна відповідь: невідомо. Посиланню потрібно, щоб сторінку переобійшли, щоб вона потрапила в індекс, щоб сигнал урахувався. На практиці це тижні, іноді місяці, і відділити внесок посилань від усього іншого в SEO майже неможливо. Будь-хто, хто називає вам точний термін, називає його з голови.

Звідси випливає неприємне: лінкбілдинг погано працює як окрема коротка кампанія. Він працює як фон на довгій дистанції, і саме тому ми тримаємо його всередині пакета просування, а не продаємо циклом «купіть двадцять посилань».

Токсичні посилання і дизавов

Окремий блок, бо на цьому місці продають найбільше непотрібних робіт.

Спочатку зауважте деталь: коли співробітник Google відповідає на питання про «токсичні» посилання, він бере це слово в лапки. Термін належить не Google, а виробникам інструментів, які його ж і вимірюють.

У довідці Google умови для дизавова записані через «І», а не через «або»: використовувати інструмент варто, якщо у вас значна кількість спамних посилань І ці посилання викликали ручну міру або, ймовірно, її викличуть. Там же написано прямим текстом: у більшості випадків Google сам розбереться, яким посиланням довіряти, і більшості сайтів інструмент не знадобиться. І попередження: при неправильному застосуванні він може нашкодити.

Найсвіжіше висловлювання на тему — Джон Мюллер у березні 2026 року: «Файл дизавова — це інструмент, а не релігія. Більшості сайтів він не потрібен, але це не означає, що не потрібен взагалі нікому». Це зважена позиція, і я її поділяю: дизавов має сенс, коли ви знаєте, за що саме платили і не можете це зняти.

Чого робити точно не варто — завантажувати у файл усе, що інструмент позначив червоним. Це не робота, це її імітація.

Короткі відповіді на часті питання

Посилання ще працюють? Так, але як підтвердження, а не як важіль. Сам Google ставить PageRank у розділ «на що не варто робити акцент» і там же каже, що посилання авторитетних сайтів — сигнал довіри. Обидва твердження правильні одночасно.

Чи забанять за купівлю посилань? За купівлю — ні. За купівлю посилань, що передають вагу без позначки, — це порушення спам-політик, і воно може призвести до ручної міри. Різниця в позначці, а не у факті оплати.

Скільки коштує посилання? Від 0,67 до 114 доларів в одній і тій самій українській вибірці. Поки не сказано, що саме купується, цифра нічого не означає.

Чи варто купувати посилання на біржі самому? Так, якщо ви готові перевіряти майданчики. Ні, якщо збираєтеся довіряти цифрам у картках — ви бачили, що з ними не так.

Агентства просто перепродають біржові посилання? Частина — так. Перевіряється одним питанням: скільки з бюджету пішло майданчику. Якщо відповіді немає, ви платите за перепродаж.

Гостьові пости ще живі? Живі як формат. Але гостьовий пост із точним комерційним анкором Google прямо називає у спам-політиках — навіть без оплати. Тому анкори в нас брендові і розбавлені, точних комерційних немає зовсім.

Що краще — багато дешевих чи мало дорогих? Ні те ні інше саме по собі. Посилання з майданчика, який Google вважає спамним, не дає нуля — його просто не існує для Google. Гроші за нього вже витрачені.

Що робити далі

Якщо ви читаєте це перед тим, як замовити лінкбілдинг, порядок такий.

Спочатку переконайтеся, що купувати посилання взагалі пора: що технічна база в порядку і на сайті є що показати. Якщо не впевнені — це видно в безкоштовному аудиті за пару хвилин.

Далі вирішіть, робите самі чи з підрядником. Якщо самі — ви тепер знаєте чотири сита і формулу бала, інструменти для перевірки безкоштовні. Якщо з підрядником — поставте десять питань вище і порахуйте, на скільки з них відповіли конкретно.

І в будь-якому разі вимагайте розділення: скільки коштує робота, скільки коштують майданчики. Одна цифра на все — це не ціна, це пропозиція повірити на слово.

Розберу ваш посилальний профіль

Подивлюся, хто на вас посилається, що з цього працює, а що лежить мертвим грузом, і чи є у вашій ніші живі майданчики, заради яких варто починати.

Посилання в нас ідуть усередині SEO-просування — окремою послугою ми їх не продаємо, і на розборі я скажу прямо, якщо вам зараз потрібно не це.

Записатися на розбір